Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – це дослідження будови тіла без інвазивного втручання, що ґрунтується на явищі ядерно-магнітного резонансу.
На МР – томограмах краще, ніж при КТ видно м'які тканини: м'язи, хрящі, жирові прошарки. МРТ призначають для докладної діагностики захворювань, насамперед головного мозку та хребта, м'яких тканин, суглобів та судин.
Основними показаннями до МР-томографії є:
об'ємний процес головного та спинного мозку, органів черевної порожнини, малого тазу, середостіння або підозра на наявність об'ємного процесу за даними інших методів досліджень;
травматичні та дегенеративні процеси головного та спинного мозку;
осередкові процеси головного та спинного мозку (розсіяний склероз та інші демієлінізуючі захворювання, судинні мальформації, інсульти);
пухлини ендокринної системи (гіпофіз, надниркові залози);
уроджені аномалії великих судин;
патологія серцево-судинної системи (вади розвитку, аневризму, коарктація та стеноз аорти, мальформації судин головного мозку та інші);
вивчення великих суглобів.
Протипоказаннями для проведення МРТ є:
Великі металеві феромагнітні (тобто виготовлені з металу, здатного взаємодіяти з магнітним полем), імплантати.
Металеві феромагнітні штучні клапани серця.
Металеві феромагнітні імплантати у зоні дослідження (черевна порожнина, малий таз).
Електронні водії серцевого ритму.
Імплантовані електронні системи для дозованого введення лікарських засобів.
Інші електронні системи регулювання стану пацієнта та/або його життєзабезпечення (протез середнього вуха, холтер-системи).
Невідповідність між параметрами апарату та антропометричними даними пацієнта при дослідженні за допомогою МРТ-систем з недостатнім розміром зазору магніту та/або жорсткої приймальної котушки.